ФІЛІГРА́ННИЙ, а, е.

1. Стос. до філіграні; виконаний філігранню, у вигляді філіграні. Філігранна робота пов’язана з технікою витягування срібного дроту, для чого використовувався спеціальний верстат, який мав вигляд стола (Укр. золотарство.., 1970, 40); Брошка була справді гарна, то була філігранна срібна галузка, немов лавровий вінок, над нею рубінова зоря з золотим променем (Л. Укр., III, 1952, 485); В XVI ст. львівські ювеліри виготовляли золоті філігранні намиста, золоті ланцюжки з емаллю, різні персні (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 40).

Філігра́нний по́суд — посуд, оздоблений скляними кольоровими нитками, що містяться всередині скляної маси.

2. перен. Продуманий або опрацьований до найменших деталей, дрібниць; старанно, тонко оброблений; майстерно виконуваний (виконаний). Командир діяв бездоганно. Філігранна техніка пілотування, точний розрахунок, блискавична реакція стали в пригоді й на цей раз (Ком. Укр., 2, 1968, 28); Ніна наполегливо працювала над усією програмою, добиваючись філігранної чіткості у виконанні елементів (В ім’я Вітч., 1954, 26); Саме поєднання філігранної різьби з різнобарвною гамою інкрустацій є подальшим розвитком і удосконаленням гуцульської школи різьби на дереві (Вітч., 6, 1963, 220); Діжка келишка така філігранна, що ледве містяться на ній згрубілі.. пальці (Вільде, Троянди.., 1961, 316); // Який потребує особливої майстерності, уваги. — Токар і той не відразу стає токарем, а в поезії.. це справа, я сказав би, філігранна (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 156); У такій філігранній роботі, як переклад художнього твору, треба шліфувати кожну фразу, дбати про її милозвучність (Вітч., 12, 1963. 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 591.