ФІЛЬТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Пропускати рідину, газ і т. ін. через фільтр, очищаючи, звільняючи їх від непотрібних домішок. Водопровід .. живився водами Дніпра, яких ще не вміли фільтрувати (Видатні вітч. географи.., 1954, 117); Відмитий ефір фільтрують у суху пробірку крізь фільтр із безводним фільтратом натрію (Укр. бот. ж., XXI, 3, 1949, 224); // Пропускати або затримувати електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. Деякі дослідники.. заперечують той факт, що ретикулярна формація фільтрує сигнали-імпульси, які надходять у мозок (Наука.., 12, 1965, 19).

2. перен., розм. Те саме, що відбира́ти 4. У цих новинах цікавого було дуже багато, хоч Лодиженко вмів фільтрувати його в фільтрі свого громадського досвіду й відбирати дійсні події, новини від наносного мотлоху (Ле, Міжгір’я, 1953, 436).

3. Пропускати крізь себе рідину. Перегатка котлована близько блока, де працювала бригада Маячки, ще звечора почала фільтрувати. Вода невеличкими краплинами почала просочуватись крізь пісок і каміння (Коцюба, Нові береги, 1959, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 597.