ФІЛЬМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фільмува́ти. Режисер — цей чаклун фільмування — замислився надміру (Ю. Янов., V, 1959, 119); Задощило, і фільмування довелось припинити (Гончар, Циклон, 1970, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 596.