ФІЛЬМ, у, ч.

1. Твір кіномистецтва; кінокартина. Її улюбленими фільмами були водевілі з участю Ліндера, Пренса і Глупишкіна (Смолич, II, 1958, 94); Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (Довж., І, 1958, 21); Доброякісного звучання кольорового фільму в кінопересувках добились, переробивши звуковідтворювальну частину проекторів (Пересувні кінопр., 1959, 38); Науковий фільм — це чисто якісний фільм, і якість його не в тому, що він відкриває, а саме в пафосі пізнання (Веч. Київ, 10.VII 1971, 2).

Документа́льний фільм див. документа́льний; Німи́й фільм див. німи́й.

2. Тонка прозора плівка з нанесеним на неї світлочутливим шаром, яку використали для фотографічного й кінематографічного знімання. Багато метрів фільму пройде перед примруженими очима, доки я дивлюся на нахідку: бивень [мамута] «Віма» (Ю. Янов., І, 1958, 103).

3. Те саме, що фільмоко́пія. Ми поїхали вдвох із шофером і повезли фільм (Ю. Янов., II, 1958, 119); Перший же товарний поїзд доставив сюди незвичайний багаж — дорогоцінне для комсомольців кіноустаткування і дві цинкових коробки з фільмами (Шиян, Баланда, 1957, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 596.