ФІЛОСО́ФСТВУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. філосо́фствувати. Кухар Юрайда пустився у філософствування, і це дійсно відповідало його колишній професії (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352); — Справді, оцей лісорозсадник дає факти для філософствування… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 108).

2. перев. мн., розм. Абстрактні, хитромудрі міркування. В кінорепортажах не дуже розженешся: хроніці днів не до твоїх суб’єктивних емоцій та філософствувань… (Гончар, Циклон, 1970, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 595.