ФІЛОСОФЕ́МА, и, ж.

1. Філософське питання, філософська проблема.

2. Філософський вислів, вірш. [Ярослав:] О, Фаусте! Зламавши схеми, пізнавши подих небуття, звіряв ти всі філософеми живою правдою життя (Лев., Драми.., 1967, 413); Крім варіацій на теми народного анекдоту, серед ранньої прози Платонова можна зустріти й казку-філософему (Рад. літ-во, 9, 1969, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 594.