ФІЛОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. Сукупність наук, що вивчають мову й літературу якогось народу; мова та література. Уявім собі, що у збірнику міститься кілька творів різних авторів і кожен автор пише своїм правописом.. Я мало тямлю в філології, проте думаю, що тут щось треба зробити, в чомусь поєднатись (Коцюб., III, 1956, 261); — Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології (Тют., Вир, 1964, 62).

2. Факультет вузу, де вивчають ці науки. Скінчивши гімназію в 1875 році, я переїхав до Львова на університет і записався.. на філологію класичну (Фр., І, 1955, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 594.