ФІЛОДЕ́НДРОН, а, ч.

1. Декоративна кущова або деревна рослина з повітряним корінням і пірчастим великим листям. І старі меблі, і філодендрон у кутку біля клавесина, на якому, певно, давно ніхто не грав, — все було дорогим свідком минулого (Кочура, Зол. грамота, 1960, 21); На листах бразільського філодендрона іскрилися водяні краплі (Автом., Щастя.., 1959, 190).

2. Те саме, що монсте́ра.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 593.