ФІКОЦІА́Н, у, ч. Синій пігмент синьо-зелених і деяких червоних водоростей. Протопласт у них [синьо-зелених водоростей] забарвлений у характерний синьо-зелений колір, який залежить від наявності в протопласті, крім хлорофілу, ще додаткових пігментів — фікоціану та фікоеритрину (Практ. з систем. та морф. рослин. 1955, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 589.