ФІА́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до фіа́лка. У садку поміж зеленою вишниною.., серед зеленої трави росли різні квіточки — і жовті проліски, голубі фіалочки (Мирний, І, 1954, 252); — Ось.. Азалії є запашні, Конвалії свіжі, фіалочки гожі… (Л. Укр., І, 1951, 46); Знов фіалочка на себе Синє вбрання надіва (Крим., Вибр., 1965, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 582.