ФЮЗЕЛЯ́Ж, у, ч. Корпус літаків, вертольотів, планерів, який служить для поєднання всіх їх частин та для розміщення екіпажу, пасажирів, вантажів. Петро Михайлович взяв у руки олівець і почав поясняти план: — Оце має бути рама, або фюзеляж (Вас., II, 1959, 228); Літачок наш побував у бувальцях, шматки обшивки зеленими вимпелами тріпотіли на його крилах, крізь пробоїни у фюзеляжі під ногами видно було землю (Перв., Опов.., 1970, 73); «АН-22» навіть досвідчених спеціалістів вразив технологією спорудження — без жодної заклепки! Вперше в світі фюзеляж виготовлено спеціальним методом електрозварювання (Літ. Укр., 9.VІІ 1965, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 658.