ФУРАЖИ́РСТВО, а, с. Робота фуражира (у 1, 2 знач). На другому місяці фуражирства Лука Зотович постриг під макітру свою сектантську занехаяну кучму; почав голити бороду і коров’ячою щіткою пригладжувати вуса (Вол., Місячне срібло, 1961, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 654.