ФРАНК1, а, ч. Грошова одиниця Франції, Бельгії, Швейцарії та деяких інших країн, що дорівнює 101 сантимам. Продавали з нього [ведмедя] шкуру. За сто франків сторгував її кушнір (Л. Укр., IV, 1954, 199); Він без єдиного франка чи гульдена мусив заробляті шматок хліба, тягаючи на спині вантажі в амстердамськім порту (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73); Він, [Жан Жак Бабель] встановив, що вартість руйнувань, заподіяних війнами, досягає 500 квінтильйонів швейцарських франків (Наука.., 2, 1960, 7).
ФРАНК2 див. фра́нки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 640.