ФРАЗЕОЛОГІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів. При ознайомленні з листами Т. Г. Шевченка впадає в око наявність у них великої кількості народних фразеологізмів (Нар. тв. та етн., 2, 1968, 67); Багато різних думок висловлюється .. з приводу перекладу фразеологізмів, прислів’їв, приказок, ідіом. Треба, мені здається, перекладати їх відповідними виразами своєї мови, якщо вони не мають специфічного національного чи історичного характеру (Рильський, IX, 1962, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 638.