ФОТО́МЕТР, а, ч., фіз. Оптичний прилад, яким вимірюють світлові величини (силу світла, освітленість, яскравість і т. ін.) і який використовується перев. у світлотехніці, фотографії, фізиці, астрономії. Тремтіли, наче в лихоманці, стабілізатори напруження, і фотометри відтінювали на шкалах вузенькі волосяні зайчики (Рибак, Час.., 1960, 501); В Києві виготовлено фотометр, який з великою точністю оцінює ступінь білості, а також відтінки речовин: борошна, фарб, хімікатів, лікарських препаратів тощо (Знання.., 11, 1965, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 635.