ФОТОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Спосіб одержання зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі за допомогою спеціального оптичного апарата. За два тижні по тому запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до гуцулії в гостину (Коцюб., І, 1955, 255); Фотографія проникла до нас у 40-х роках минулого століття спочатку у вигляді так званої «дагеротипії» — знімків на металевих пластинках (Цікава фізика.., 1950, 252); Кіно оперує способом фотографування, а фотографія — це документ. Це зображення дійсності, яка реально, об’єктивно існує (Довж., III, 1960, 268); Зараз жодна галузь науки не може обійтися без значної підтримки з боку фотографії (Знання.., 8, 1967, 4).

Жива́ фотогра́фія, заст. — кінематографія. Коли кіно у своєму розвитку дійшло до виробництва ігрових (художніх) фільмів, його «перехрестили» з «Живої фотографії» у «Великого німого» (Мист., 4, 1969, 16).

2. Зображення, відбиток, одержаний таким способом; знімок, фотокартка. Целині очі досить довго зупинилися на тих фотографіях (Фр., II, 1950, 288); Праворуч, біля дзеркальця, фотографія трьох виструнчених парубків (Ле, Історія.., 1947, 58); Три роки тому в нього померла мати. Батька він пам’ятав лише з фотографії (Мушк., День.., 1967, 41); // перен. Те, що є точним відтворенням, точною копією кого-, чого-небудь. Коли йдеться про живопис, слово «фотографія» часто вживають у негативному розумінні. Кажучи так про якийсь художній твір, мають на увазі холодний натуралістичний показ дійсності, захаращений другорядними деталями, які перешкоджають усвідомити головне, суть твору, думку автора (Літ. Укр., 29.VІ 1962, 1).

3. Майстерня для фотографічного знімання та виготовлення знімків, відбитків. Вчора я заходила у фотографію — .. нашої другої карточки вони не робили, бо в тій позі погано вийшло (Л. Укр., V, 1956, 220); Фотографія містилася в двох кімнатах. В одній Жорж приймав клієнтів і фотографував, у другій жив сам (Донч., V, 1957, 379).

4. фам. Обличчя. — Що це з тобою? — жахнувся Максим Сергійович. — Хто це тобі так розмалював фотографію? (Собко, Звич. життя, 1957, 177).

5. чого, спец. Спостереження та хронометрована фіксація якихось дій, прийомів роботи, процесів і т. ін. з метою дослідження. Фотографія робочого часу є спосіб вивчення затрат робочого часу спостереженнями з послідовними замірюваннями цих затрат по групах затрат робочого часу протягом робочого дня або протягом кількох робочих днів (Стол.-буд. справа, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 633.