ФОСФОРЕСЦІЮВА́ТИ, ю́є, недок., фіз. Мати властивість світитися після дії яких-небудь променів, перев. протягом тривалого часу; // Світитися в темряві слабким голубувато-зеленим світлом; фосфорувати. Вимальовується красива картина майбутнього освітлення міст, коли почнуть світитися і фосфоресціювати в пустоті великі кристали алмазу (Наука.., 12, 1960, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 630.