Про УКРЛІТ.ORG

фонічний

ФОНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Те саме, що звукови́й. Він показав чудові зразки фонічного оформлення вірша (Вітч., 1, 1961, 188).

2. Який має звуковий сигнал (про телефонний апарат). У кімнаті поруч неспокійно гудів фонічний телефон (Скл., М. Щорс, 1938, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 615.

вгору