ФОКУСУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., спец.
1. Збиратися, перетинатися в одній точці (про промені, електрони і т. ін.), у фокусі (див. фо́кус1 1). Вони [ультразвукові промені], як і світлові, можуть відбиватися, заломлюватися і фокусуватися за законами оптики (Веч. Київ, 22.VІ 1957, 4).
2. Пас. до фокусува́ти. В електронному мікроскопі замість світлових променів на досліджуваний предмет спрямовується пучок електронів, який фокусується електромагнітними лінзами, що діють на нього так само, як скляні лінзи на промені світла (Наука.., 6, 1963, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 612.