ФЛОРЕНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флоренті́йці і Флоренція. Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Л. Укр., І, 1951, 174); Флорентійський муніципалітет; // Який походить з Флоренції. Фермери висаджують між лозами флорентійські півники, які виділяють коренями ефірну олію з фіалковим запахом (Знання.., 11, 1965, 23); // Зробл. флорентійцями, у Флоренції. Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи і вкладає своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (Стельмах, І, 1962, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 607.