ФЕХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Займатися фехтуванням. Олексіїв, незважаючи на величезну й товсту фігуру, — знаменито фехтував багнетом і шаблею (Думки про театр, 1955, 38); [Макс:] Хіба ви не краще за мене фехтуєте? Запропонуйте на рапірах тій же Тамарі — хто кого (Коч., II, 1956, 290); *Образно. Ніч. Флагман у морі.. З бойової рубки синіми шпагами прожекторів м’яко фехтує сигнальник (Корн., І, 1955, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 581.