ФЕРМЕНТО́ВАНИЙ, а, е, хім., біол. Дієпр. пас. мин. ч. до ферментува́ти; // у знач. прикм. Який зазнав дії ферментації. Молдавія посилає на Україну фрукти, виноград, вино,.. ферментований тютюн (Рад. Укр., 3.II 1971, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 578.