ФЕНО́Л, у, ч., хім. Органічна сполука, похідна бензолу, що використовується для дезинфекції, як антисептик, у виробництві синтетичних смол, барвників, вибухових речовин; карболова кислота. Фенол, або кристалічну карболову кислоту.., одержують у результаті перегонки кам’яновугільного дьогтю (Підручник дезинф., 1953, 122); Феноли йдуть на виготовлення барвників, медичних препаратів (Рад. Укр., 24.II 1965, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 575.