ФАРШИРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фарширува́ти. М’ясистий смачний сорт [солодкого перцю].. вирощують для фарширування (Колг. Укр., 4, 1958, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 567.