ФА́РСОВИЙ, а, е. Стос. до фарсу, який є фарсом. У комедії «На сьомому небі» [М. Зарудного] мова, як і зміст п’єси, поєднує в собі то значні філософські мотиви, то водевільні, а часом фарсові ноти (Вітч., 6, 1969, 167); // Притаманний фарсу; блазенський, вульгарно-комічний. Фарсові витівки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 566.