УШНУРО́ВУВАТИСЯ (ВШНУРО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УШНУРУВА́ТИСЯ (ВШНУРУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док.

1. Стягувати туго шнурками корсет на собі. — Он пані, — боже мій, зранку як ушнурувалась! А сукня, а капелюш! (Л. Укр., III, 1952, 525).

2. тільки недок. Пас. до ушнуро́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 542.