УШКВАРНУ́ТИ (ВШКВАРНУ́ТИ), ну́, не́ш, перех. і неперех., розм. Те саме, що ушква́рити. Запряже [Максим] їх [братів] у гринджолята, як зимою, сяде сам за пана й батогом поганяє… поки не вшкварне так, що реви на усю улицю… (Мирний, II, 1954, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 541.