Про УКРЛІТ.ORG

ушанований

УШАНО́ВАНИЙ (ВШАНО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до ушанува́ти. Вшанований чином герой (бронегерой — називали його товариші) сидів за столом на почесному.. місці (Гончар, II, 1959, 346); Наскільки популярний і ушанований Максим Рильський в Болгарії, ми бачили і по тому, як тепло зустрічали його болгарські поети й вчені (Вітч., 10, 1964, 182); // ушано́вано, безос. присудк. сл. Його [Я. Купала] було вшановано званням народного поета Білорусії (Вітч., 6, 1967, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 539.

вгору