УХИ́ЛЬНО. Присл. до ухи́льний. Йосип Васильович навіть не натякав на організацію і на Тамарине запитання ухильно відповів, що йому нічого не відомо (Хижняк, Тамара, 1959, 36); — Де ж ви дістаєте таку розкіш [цигарки]?.. — Дістаємо помаленьку, — ухильно відповів Оксен, затягуючись запашним димом (Тют., Вир, 1964, 439).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 528.