УХЕ́КАТИСЯ (ВХЕ́КАТИСЯ), аюся, аєшся, док., розм. Те саме, що захе́катися. — Здрастуйте! — до Сергія. Велосипед похитнувсь, і він зскочив.. — Ху! Ухекався так… катаюся… —Вийняв платок з кишені, утирає лоба (Тесл., З книги життя, 1949, 126); *У порівн. Гнат важко дихав, наче ухекавшись від довгої біганини (Коцюб., І, 1955, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 527.