УТРА́ТА (ВТРА́ТА), и, ж.

1. Дія, внаслідок якої хтось лишається без кого-, чого-небудь, втрачає когось, щось. Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі роки І стеріг, і боронив (Щог., Поезії, 1958, 327); Мав [Іван] такий завзяток,що навіть на припадок утрати служби не стерпів нікому (Март., Тв., 1954, 227); Черевики Рубін заробив у радгоспі, але батько в останній день украв і пропив. Хлопець дуже переживав утрату (Сенч., На Бат. горі, 1960, 3); // Чия-небудь смерть, загибель, яка є відчутною, болючою для когось. [Прісцілла:] Могла б я й вмерти, ти мусив би й ту втрату пережити (Л. Укр., II, 1951, 377); Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського (Гончар, III, 1959, 131); З усіх дітей Артем найтяжче, найболючіше переживав утрату батька (Головко, II, 1957, 388).

2. Той (те), хто (що) втрачений (втрачене); що-небудь загублене, вкрадене, розбите і т. ін. О. Мойсей так смутно, так жалібно подивився на графин, неначе він жалкував за якоюсь великою втратою, неначе в його.. коні вкрадено (Н.-Лев., І, 1956, 118); // перев. у мн. Кількість живої сили, яка вибула з ладу під час бою, війни, а також втрачені військова техніка, допоміжні засоби і т. ін. Він був стомлений, але й задоволений: операція проведена добре і майже без втрат, якщо не рахувати двох поранених (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 479); Ворог зазнав величезних утрат, нами захоплено до двадцяти тисяч полонених, понад сто гармат, безліч кулеметів, близько ста паротягів і дві тисячі вагонів та майже всі обози й величезні запаси постачання з десятками тисяч снарядів і мільйонами патронів (Ю. Янов., II, 1958, 235).

3. Зменшення кількості чого-небудь. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Перв., Дикий мед, 1963, 255); Утрата тепла організмом через випромінювання відбувається тим інтенсивніше, чим нижча температура зовнішнього середовища (Шк. гігієна, 1954, 88).

4. Марне, без користі витрачання чого-небудь. Боротьба з непродуктивною втратою води при поливах, запобігання фільтрації — були й є основними заходами захисту грунту від швидкого погіршення (Хлібороб Укр., 4, 1967, 24); Змагання за скорочення втрат робочого часу не чергова кампанія.., а курс на глибокий аналіз організації праці (Ком. Укр., 11, 1969, 14).

5. мн. Гроші, кошти, витрачені на що-небудь. Тоді ходила [до панів] Маланка. Просила, благала — не помоглося. І так, кажуть, великі втрати: за лікарню платили, п’ять рублів дали (Коцюб., II, 1955, 49); // Кількість чого-небудь, не використаного за призначенням, марно витраченого, незбереженого і т. ін. — Треба лиш обміркувати, Як зібрать цей урожай — Як скосити, змолотити, Щоб утрат не допустити (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 69); // Збитки. Загуде-заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Мирний, III, 1954, 66); Чималої шкоди завдали вони [морози] й Мічурінському саду. Але якими б значними не були втрати, мороз приніс Мічуріну й свої відкриття (Довж., І, 1958, 473).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 519.