У́ТЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. у́тлий. Утлість її тіла й жваві.. рухи робили її зовсім молодою (Март., Тв., 1954, 346).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 515.