УТЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і УТЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., УТЕПЛИ́ТИ, еплю́, е́пли́ш, док., перех. Робити теплішим, таким, який зберігає тепло. Дослідами встановлено, що п’ятисантиметровий шар пухкого снігу утеплює поверхню грунту на 8-10 градусів (Хлібороб Укр., 12, 1965, 20); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (Шер., В партиз. загонах, 1947, 61); Утеплити хату; Утеплити кагати; Утеплити корівник; // Запобігати охолодженню, забезпечувати зберігання чого-небудь у теплі. Взимку радіатор і капот необхідно утеплювати чохлами, прикривати жалюзі, щоб двигун під час роботи не охолоджувався (Автомоб., 1957, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 507.