УСИ́ПАНИЙ¹ (ВСИ́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уси́пати¹. Стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирний, III, 1954, 261); Глибоке синє небо, усипане зірками (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 71).

УСИ́ПАНИЙ² див. вси́паний¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 487.