УРИ́ВЧАСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. ури́вчастий. У поемі «Політ крізь бурю» [М. Бажана] часта паузність у середині рядка, позначена крапками, добре передає уривчастість мови, її схвильованість (Рад. літ-во, 2, 1967, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 477.