Про УКРЛІТ.ORG

урегульовувати

УРЕГУЛЬО́ВУВАТИ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЕГУЛЮВА́ТИ (ВРЕГУЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Робити певний порядок в чому-небудь, налагоджувати щось. — Електрики нема, механізми шлюзових воріт не працюють, доводиться руками регулювати все… А як ви його врегулюєте, коли сорок шість кілометрів степу та бескеття тягнеться від головної споруди до центрального розподільника! (Ле, Міжгір’я, 1953, 262); — Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму.. — Подивимось, чи так це… Врегулюємо, — кинув Шовкун (Грим., Незакінч. роман, 1962, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 475.

вгору