УРА́Н, у, ч. Радіоактивний хімічний елемент. У кінці минулого століття було виявлено, що сполуки урану випускають невидиме для ока проміння (Хімія, 9, 1956, 21); Злото, мідь і уран здобуває рука робітнича (Сос., Щоб сади.., 1947, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 474.