УРА́ЗЛИ́ВИЙ1 (ВРА́ЗЛИ́ВИЙ), а, е.
1. Дуже чутливий до дотику, подразнення і т. ін.; болючий. Почав [Павло] перев’язувати Званцева.. Рана була не глибока, але вразлива, під самою лопаткою, і боляче озивалася на кожен рух (Кучер, Голод, 1961, 230); // на що. Чутливий до чогось, який легко піддається дії, впливові чого-небудь. Біда була тільки в тому, що та ніжна рожева шкіра [дівочого обличчя] була дуже вразлива на веснянки (Вільде, Сестри.., 1958, 378).
2. перен. Слабкий, погано захищений. Наші підрозділи зуміли цілком несподівано з’явитися на уразливих флангах німців і навіть у них в тилу (Ле, Мої листи, 1945, 39).
◊ Ура́зли́ве мі́сце — найбільш слабка сторона кого-, чого-небудь. — На жаль, Обручав такий обережний, що важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере,.. закони та накази виконує (Тулуб, В степу.., 1964, 492).
3. Дуже відчутний, сильний. Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану — і чую уразливий біль (Ю. Янов., II, 1958, 128); Прикинувши всі ці «за» і «проти», я зрозумів, що на цей раз приціл Мацька виявився уразливішим, ніж перше (Збан., Малин. дзвін, 1958, 248).
4. Несамовитий, нестямний (про крик, плач і т. ін.). Пріська не слухала — голосила, її страшний уразливий лемент гірким плачем розливався по хаті, важкою тугою бився об стіни… (Мирний, III, 1954, 126).
УРА́ЗЛИ́ВИЙ2 див. вра́зли́вий1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 473.