Про УКРЛІТ.ORG

упокорюватися

УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.

1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Вільде, Сестри.., 1958, 549).

2. тільки недок. Пас. до упоко́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 465.

вгору