УПА́СТИСЯ¹ див. упада́тися.

УПА́СТИСЯ², се́ться, док.

1. Пасучись, наїстися досхочу (про худобу); напастися; // Відгодуватися, стати гладким. Почав [Василь] кабана на продаж годувати, — кабан перед тим саме, як упасся, — здох (Григ., Вибр., 1959, 109).

2. зневажл. Погладшати, розтовстіти (про людину). «Упаслася, як льоха!» — думала собі Гандзя про Пазю… (Март., Тв., 1954, 393).

УПАСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док., розм. Те саме, що урятува́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 455 - 456.