УНІСО́ННИЙ, а, е. Який звучить одночасно (про звуки однієї висоти або однакові звуки в різних октавах); побудований на такому звучанні. Унісонний спів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 451.