УНІВЕРСИТЕ́Т, у, ч.

1. Вищий навчальний заклад, наукова установа з різними гуманітарними та природничо-математичними факультетами. — До нашого писаря приїде брат його жінки, студент університету (Н.-Лев., III, 1956, 43); Брати Калиновичі скінчили саме перед роком університет (Фр., VI, 1951, 201); Микола.. теж вступає в університет, тільки не на літературний, а на біологічний факультет (Тют., Вир, 1964, 54); // Будинок, у якому міститься цей заклад. З будинків найбільше подобались мені університет і академія (Коцюб., III, 1956, 351); // перен. Про те, що дає досвід, знання поза навчальним закладом. — Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати, — тільки й начитався вволю. Влітку.. отам у затоці цілий університет пройшов (Гончар, Тронка, 1963, 337); Вісімнадцять років, перебуті Тобілевичем в Єлисаветграді, — це період невпинного творчого і ідейного зростання майбутнього драматурга.. — своєрідні його університети (Мист., 5, 1955, 31); Важкі життєві університети пройшов.. Дмитро Іванович Бедзик (Літ. Укр., 1.ХІ 1968, 3).

2. Назва навчальної установи для підвищення загальноосвітніх, спеціальних та політичних знань. Університет культури — одна з форм культурно-освітньої роботи в СРСР серед трудящих, яка має на меті допомогти їм без відриву від роботи збагатити свої знання з естетики, літератури і мистецтва, ознайомитись з досягненнями науки і техніки (Рад. Укр., 26.VI 1961, 3); В областях республіки [УРСР] є сотні університетів сільськогосподарських знань, художнього виховання, здоров’я та інші (Знання.., 6, 1967, 13); Вечірній університет марксизму-ленінізму.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 450.