УМІРКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що помірко́ваний 1. — Не жадай більше, ніж треба. Молоді хлопці повинні привикати до уміркованого, скромного життя (Фр., III, 1950, 380).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 440.