УМОЛО́ЧУВАТИ (ВМОЛО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЛОТИ́ТИ (ВМОЛОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., перех.

1. Обмолочувати частину чого-небудь. — Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, — умолоти (Барв., Опов.., 1902, 289).

2. тільки док., перен., розм. З апетитом з’їсти багато чого-небудь. Бачила, дуже мало їм було тієї їжі. Ці дітки вмолотили б кожний утричі більше, аніж вона принесла на двох (Збан., Сеспель, 1961, 345).

3. тільки док., перен., розм. Дуже побити кого-небудь. — Положи свою панєнку [панянку] вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і гречною стане (Стельмах, І, 1962, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 446.