УМОЛО́ТИ (ВМОЛО́ТИ), умелю́, уме́леш; мн. уме́лять; наказ. сп. умели́; док., перех.

1. Подрібнити певну кількість зерна, перетворивши його на борошно, крупу тощо. Вмели гречки хоч на галушки (Сл. Гр.); Він підходить до сина, який, спочиваючи, сперся спиною на ясен. — У вітряку був, Дмитре? — У вітряку. Мама послала трохи пшениці вмолоти (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 40).

2. перен., розм. З апетитом з’їсти багато чого-небудь. Як я молодою бувала, по 40 вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, насилу 50 вмелю (Номис, 1864, № 8146).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 446.