УМО́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. ум́овний 1-6. Схематичність і умовність жіночих статуеток та фігурок тварин, деяка стандартність сюжетів та способів виготовлення зображень, що походять з віддалених одне від одного поселень, свідчать про єдність релігійного світогляду трипільських племен (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 62); Комедія «Фараони» цікава тим, що елемент умовності, допущений драматургом [О. Коломійцем] у сюжеті, не завадив йому створити цілком життєві характери людей колгоспного села (Рад. літ-во, 3, 1962, 28); Глядач завжди бачить на сцені кімнату з трьох стін, бо драматург не може показати, що робиться в тій кімнаті, якщо не піде на цю неминучу умовність (Життя К.-Карого, 1957, 172); Сила впливу кіно обумовлюється не лише його масовістю, але і його більшою переконливістю порівняно з театром, у якому існує умовність сцени, декорацій (Мист. кіно, 1955, 53); Кращі балетні вистави останніх років, що утверджують яскраву танцювальну образність і узагальнену хореографічну умовність, сприяють дальшому художньому збагаченню славних традицій нашого балету (Вітч., 8, 1965, 180).

2. Загальноприйняте правило, норма поведінки, звичай, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана. Були хвилини, коли вона була близька до того, щоб плюнути на всі умовності світу, на все те, що владно стримувало її дії, прийти до нього, винувато заглянути в очі, одним поглядом сказати: «Не сумуй, усміхнися, я навіки твоя» (Збан., Сеспель, 1961, 181); Вони говорили вільно, про все, не обтяжуючи себе ані глибокодумними мовчанками, ані умовностями (Мушк., День.., 1967, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 444.