УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж.

1. рідко. Те саме, що умива́льник.

2. заст. Велика миска, таз для вмивання. Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (Фр., II, 1950, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 437.