УМА́ЗАНИЙ¹ (ВМА́ЗАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ума́зати¹. Усміх осяйнув умазане в сажу чорне обличчя Панькове (Гр., І, 1963, 369).

УМА́ЗАНИЙ² див. вма́заний¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 435.