УКРИВА́ЛЬЦЕ (ВКРИВА́ЛЬЦЕ), я, с. Зменш.-пестл. до укрива́ло. Вихопила [Леся] з ліжечка Грицики, що продовжував мирно спати, завернула його.. в укривальце, міцно притиснула до грудей (Крот., Сини.., 1948, 321).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423.