УКРА́ДЛИВІСТЬ (ВКРА́ДЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. укра́дливий. В голосі [Данила Омеляновича] вже не почувалося ніякої вкрадливості (Полт., Повість.., 1960, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 422.